метод опорних сигналів
Метод опорних сигналів Автором методу слід вважати В.Ф.Шаталова, який в 1971 році запропонував використовувати організаційно-методичну систему навчання, яка використовує в своїй основі так звані опорні сигнали, об'єднані в листи опорних сигналів (ЛОС). Іноді їх називають опорними конспектами, опорними схемами. Сигнал (від лат. signum - знак) - знак, фізичний процес або явище, яке несе інформацію про будь-яку подію. Якщо сигнал несе інформацію, то очевидно, що опорний сигнал несе опорну (головну, базову) інформацію, спираючись на яку можна відтворити і деякі пов'язані з нею речі, які реально не присутні в опорному носії. Ця властивість опорного сигналу, як стимул до розкриття суті всього обсягу інформації, використовується для організації навчальної діяльності студентів. Однією з особливостей методу В.Ф.Шаталова є вивчення навчального матеріалу укрупненими дидактичними одиницями. Ця ідея належить П.М.Ерднієву, який вважає, що дидактичною одиницею може бути сукупність питань або груп задач, які опрацьовуються на протязі одного заняття. Ця одиниця знань повинна бути стійкою до зберігання в нам'яті і слугувати свого роду генетичною базою для наступного нарощування нових часток знань. П.М.Ерднієв не вилучає з навчального матеріалу частину інформації, а лише по іншому його структурує, створюючи укрупнені, узагальнені дидактичні одиниці одночасного вивчення. Скорочення часу на вивчення цього матеріалу не ставилось за головну мету, хоча таке скорочення (на 15...20%) має місце. Зовсім по іншому пропонує ідею укрупнених дидактичних одиниць В.Ф.Шаталов. Він її використовує головним чином для того, щоб значно скоротити терміни навчання. Досягається така економія часу за рахунок того, що В.Ф.Шаталов викладає і вимагає від учнів знання не всього змісту навчальної програми, а лише конспект цього змісту, знання основних понять і зв'язків між ними, а вся остання інформація відкидається. Основою методу В.Ф.Шаталова є листи опорних сигналів, об'єднані в опорні конспекти, які розробляються і роздаються попередньо. Ці листи опорних сигналів іноді бувають досить складними і зовсім незрозумілі для непосвячених. Ось приклад такого листа (рис. 9.1). Чи можете ви зрозуміти, про що іде мова? А на цьому листі опорних сигналів закодована така інформація: "В 1789 році проти семитисячного загону О.В.Суворова і вісімнадцятитисячного загону союзників стояло стотисячне турецьке військо. Суворов, як завжди,
глибоко вивчив психологію ворога. Він врахував також і те, що в той час діяла військова доктрина: атакувати кіннотою можна лише при великій перевазі. Глибоким обхідним маневром він повів свою малочисельну кінноту в атаку. Все останнє, як казали полонені турецькі офіцери, було страхітливим і турки капітулювали. Так закінчилась військова операція на р. Римнік". Спробуємо самі скласти лист опорних сигналів. Припустимо. що інформація, яку потрібно викласти студентам, розділена на 4 питання, пов'язані одне з одним якимось загальним елементом або проблемою. Така ситуація можлива в будь-якій навчальній дисципліні. Структурно її можна зобразити, наприклад, двома схемами, зображеними на рис. 9.2. Перша схема - знайома всім структурно-логічна схема у вигляді звичайної блок-схеми. Друга - теж структурно-логічна схема, але нестандартна. Наступний етап, мета якого - інформаційне наповнення наведених структурно-логічних схем, включення в них інформації про те, чим відрізняються один від одного блоки І. 2, 3, 4. Традиційно це робиться просто - вписується потрібний текст в потрібному місці з використанням скорочення. Не традиційно - заповнення прямокутників і секторів конкретними змістовними опорними сигналами, які є кодами навчальної інформації. Такими кодами можуть бути графіки, схеми, формули, назви, формулювання, малюнки, діаграми, різні асоціації і аналогії, пов'язані зі змістом навчальної інформації або з її структурою Чи можна продовжити процес подальшого удосконалення цих опорних схем? Можна і потрібно. З впевненістю можна сказати, що немає одного-єдиного найкращого способу кодування навчальної Інформації у вигляді ЛОС. Все визначається навчальною метою, задачами, ситуацією. Таким чином опорний сигнал - це знак (або сукупність знаків), який є кодом навчальної інформації, її звернутою формою, семантичний зміст якого повинен однозначно розкриватися не тільки при його сприйнятті, але і при відповідній діяльності з ним. Лист опорних сигналів (ЛОС) - систематизоване і структуроване графічне викладення значного обсягу навчальної інформації у виляді сукупності взаємопов'язаних опорних сигналів, яке використовується як схема орієнтовної основи формуємих знань.
Послідовність складання листів опорних сигналів: І. Ознайомлення за різними джерелами з навчальною інформацією, яка буде покладена в основу ЛОС. 2. Системно-структурний аналіз змісту навчальної інформації, відібраної для кодування. 3. Первинне кодування відібраної інформації - її, взаємне розташування, встановлення відповідних зв'язків, розробка опорних сигналів різного роду. 4. Критичний аналіз розробленого варіанту ЛОС, його можлива модифікація, спрощення, акцентування окремих компонентів тощо. 5. Графічне і кольорове зображення ЛОС. 6. Семантичне вербальне кодування навчальної інформації, вміщеної в ЛОС, складання логічної розповіді про зміст відповідної інформації. Створюючи ЛОС, одночасно потрібно вирішувати задачу його графічного оформлення. Основні вимоги до ЛОС як до графічної структури: структурність (блочність); лаконізм (можливий мінімум знаків); рельєфність (наголос на ключових моментах); використання уніфікованої символіки в межах однієї дисципліни); простота графічних форм; використання кольору для підвищення наочності. Дидактичні і методичні можливості ЛОС, які сприяють створенню нових організаційних форм і прийомів в навчальному процесі вищої школи: І. ЛОС дозволяє педагогу значно швидше і ефективніше викласти студентам навчальний матеріал. Студенти не пишуть, а тільки слухають, тому що у кожного з-них перед очима наочна систематизована уява цього матеріалу. 2. ЛОС як наочна системно-структурована схема проста для запам'ятовування. 3. ЛОС дозволяє здійснити систематичний ефективний контроль засвоєння навчального матеріалу як всього листа, так і окремих його фрагментів. Форми контролю: письмовий, тихий, магнітофонний, дискусія, парні опити, змагання команд тощо. 4. Компактність ЛОС, його наочність, оглядність дає можливість педагогу досить просто організувати на протязі заняття повернення до окремих фрагментів навчального матеріалу. Іншими словами, реалізується принцип багатоваріантного повторення як на етапі викладення інформації, так і під час контролю. 5. ЛОС дозволяє педагогу (і вимагає від нього) створити єдину взаємопов'язану систему різнотипних навчальних завдань для засвоєння навчальної інформації: це задачі загальнологічного і загально-психологічного типів, виробничі ситуації, спеціальні і проблемні задачі тощо. Для успішної реалізації методу В.Ф.Шаталова кожен викладач повинен мати похвилинний план проведення заняття. Плануючи його, необхідно
пам'ятати: І. Такі заняття бажано проводити не в потоках, а в окремих академічних групах. 2. Матеріал стандартної лекції (90 хв.) з використанням ДОС (без конспектування) викладається не більше ніж за 30 хвилин. Останні 60 хвилин можуть бути використані викладачем для організації навчальних дій при закріпленні отриманої інформації. 3. На протязі 5 хвилин студентам можна поставити від 10 до 30 запитань і отримати на них відповіді. 4. Кожні І5...20 хвилин потрібно змінювати вид навчальної діяльності. При більших інтервалах часу у студентів з'являється втома, знижується активність сприйняття інформації. 5. Перехід від одного виду діяльності до іншого потрібно здійснювати поступово - людина повинна перебудуватись. Наводимо три можливі варіанти розподілу часу навчального заняття. Вони характерні для дисципліни, де однаково важливі як засвоєння теоретичних знань, так і використання їх на практиці. В а р і а н т І І. Контроль виконання домашнього завдання 20 хв. 2. Пояснення нового теоретичного матеріалу за допомогою ЛОС 25 хв. 3. Виконання завдань, передбачених ЛОС 15 хв. 4. Запам'ятовування (заучування) ЛОС 10 хв. 5. Контроль засвоєння ЛОС 25 хв. 6. Обговорення домашнього завдання, підведення підсумків заняття, відповіді на запитання 5 хв. В а р і а н т 2 І. Відтворення студентами ЛОС, заданого для самостійного вивчення 30 хв. 2. Взаємоконтроль або письмове опитування студентів за ЛОС 15 хв. 3. Підготовка до виконання практичного завдання 10 хв. 4. Виконання практичного завдання 30 хв. 5. Обговорення домашнього завдання, підведення підсумків заняття, відповіді на запитання 6 хв. В а р і а н т 3 І. Повторення ЛОС попередньої лекції 5 хв. 2. Пояснення нового теоретичного матеріалу за
допомогою ЛОС 30 хв. 3. Запам'ятовування (заучування) ЛОС 10 хв. 4. Самостійна робота з підручником або навчальним посібником 30 хв. 5. Контроль засвоєння ЛОС 10 хв. 6. Підведення підсумків заняття, відповіді на запитання, формування домашнього завдання 5 хв. Використання занять, на яких заплановано декілька видів навчальної діяльності, не є якоюсь загальною схемою. Іноді можна декілька занять спочатку присвятити вивченню теорії за допомогою ЛОС, а потім розпочати розв'язання задач, виконання лабораторних робіт. Високопродуктивним видом навчальної діяльності є самостійне складання ЛОС. Але вона дає ефект тоді, коли у студентів сформована достатня предметна база. Таким чином, наші рекомендації з використання ЛОС в межах нетрадиційної системи навчання такі: І. ЛОС повинні бути роздатковим матеріалом і видаватися студентам повним комплектом на початку вивчення навчального курсу. 2. Лекція повинна складатися з двох частин; їх співвідношення визначається конкретним навчальним матеріалом. 3. Дії лектора і викладача, який веде практичні і лабораторні заняття, повинні бути узгодженими. Таким чином, метод опорних сигналів розкриває можливості для творчого пошуку викладачів вищої школи. На його основі можуть створюватись нові технології інтенсивного навчання як для фундаментальних і загальноінженерних, так і спеціальних дисциплін. Як їх використовувати в конкретній педагогічній ситуації - це творчість викладача.
глибоко вивчив психологію ворога. Він врахував також і те, що в той час діяла військова доктрина: атакувати кіннотою можна лише при великій перевазі. Глибоким обхідним маневром він повів свою малочисельну кінноту в атаку. Все останнє, як казали полонені турецькі офіцери, було страхітливим і турки капітулювали. Так закінчилась військова операція на р. Римнік". Спробуємо самі скласти лист опорних сигналів. Припустимо. що інформація, яку потрібно викласти студентам, розділена на 4 питання, пов'язані одне з одним якимось загальним елементом або проблемою. Така ситуація можлива в будь-якій навчальній дисципліні. Структурно її можна зобразити, наприклад, двома схемами, зображеними на рис. 9.2. Перша схема - знайома всім структурно-логічна схема у вигляді звичайної блок-схеми. Друга - теж структурно-логічна схема, але нестандартна. Наступний етап, мета якого - інформаційне наповнення наведених структурно-логічних схем, включення в них інформації про те, чим відрізняються один від одного блоки І. 2, 3, 4. Традиційно це робиться просто - вписується потрібний текст в потрібному місці з використанням скорочення. Не традиційно - заповнення прямокутників і секторів конкретними змістовними опорними сигналами, які є кодами навчальної інформації. Такими кодами можуть бути графіки, схеми, формули, назви, формулювання, малюнки, діаграми, різні асоціації і аналогії, пов'язані зі змістом навчальної інформації або з її структурою Чи можна продовжити процес подальшого удосконалення цих опорних схем? Можна і потрібно. З впевненістю можна сказати, що немає одного-єдиного найкращого способу кодування навчальної Інформації у вигляді ЛОС. Все визначається навчальною метою, задачами, ситуацією. Таким чином опорний сигнал - це знак (або сукупність знаків), який є кодом навчальної інформації, її звернутою формою, семантичний зміст якого повинен однозначно розкриватися не тільки при його сприйнятті, але і при відповідній діяльності з ним. Лист опорних сигналів (ЛОС) - систематизоване і структуроване графічне викладення значного обсягу навчальної інформації у виляді сукупності взаємопов'язаних опорних сигналів, яке використовується як схема орієнтовної основи формуємих знань.
Послідовність складання листів опорних сигналів: І. Ознайомлення за різними джерелами з навчальною інформацією, яка буде покладена в основу ЛОС. 2. Системно-структурний аналіз змісту навчальної інформації, відібраної для кодування. 3. Первинне кодування відібраної інформації - її, взаємне розташування, встановлення відповідних зв'язків, розробка опорних сигналів різного роду. 4. Критичний аналіз розробленого варіанту ЛОС, його можлива модифікація, спрощення, акцентування окремих компонентів тощо. 5. Графічне і кольорове зображення ЛОС. 6. Семантичне вербальне кодування навчальної інформації, вміщеної в ЛОС, складання логічної розповіді про зміст відповідної інформації. Створюючи ЛОС, одночасно потрібно вирішувати задачу його графічного оформлення. Основні вимоги до ЛОС як до графічної структури: структурність (блочність); лаконізм (можливий мінімум знаків); рельєфність (наголос на ключових моментах); використання уніфікованої символіки в межах однієї дисципліни); простота графічних форм; використання кольору для підвищення наочності. Дидактичні і методичні можливості ЛОС, які сприяють створенню нових організаційних форм і прийомів в навчальному процесі вищої школи: І. ЛОС дозволяє педагогу значно швидше і ефективніше викласти студентам навчальний матеріал. Студенти не пишуть, а тільки слухають, тому що у кожного з-них перед очима наочна систематизована уява цього матеріалу. 2. ЛОС як наочна системно-структурована схема проста для запам'ятовування. 3. ЛОС дозволяє здійснити систематичний ефективний контроль засвоєння навчального матеріалу як всього листа, так і окремих його фрагментів. Форми контролю: письмовий, тихий, магнітофонний, дискусія, парні опити, змагання команд тощо. 4. Компактність ЛОС, його наочність, оглядність дає можливість педагогу досить просто організувати на протязі заняття повернення до окремих фрагментів навчального матеріалу. Іншими словами, реалізується принцип багатоваріантного повторення як на етапі викладення інформації, так і під час контролю. 5. ЛОС дозволяє педагогу (і вимагає від нього) створити єдину взаємопов'язану систему різнотипних навчальних завдань для засвоєння навчальної інформації: це задачі загальнологічного і загально-психологічного типів, виробничі ситуації, спеціальні і проблемні задачі тощо. Для успішної реалізації методу В.Ф.Шаталова кожен викладач повинен мати похвилинний план проведення заняття. Плануючи його, необхідно
пам'ятати: І. Такі заняття бажано проводити не в потоках, а в окремих академічних групах. 2. Матеріал стандартної лекції (90 хв.) з використанням ДОС (без конспектування) викладається не більше ніж за 30 хвилин. Останні 60 хвилин можуть бути використані викладачем для організації навчальних дій при закріпленні отриманої інформації. 3. На протязі 5 хвилин студентам можна поставити від 10 до 30 запитань і отримати на них відповіді. 4. Кожні І5...20 хвилин потрібно змінювати вид навчальної діяльності. При більших інтервалах часу у студентів з'являється втома, знижується активність сприйняття інформації. 5. Перехід від одного виду діяльності до іншого потрібно здійснювати поступово - людина повинна перебудуватись. Наводимо три можливі варіанти розподілу часу навчального заняття. Вони характерні для дисципліни, де однаково важливі як засвоєння теоретичних знань, так і використання їх на практиці. В а р і а н т І І. Контроль виконання домашнього завдання 20 хв. 2. Пояснення нового теоретичного матеріалу за допомогою ЛОС 25 хв. 3. Виконання завдань, передбачених ЛОС 15 хв. 4. Запам'ятовування (заучування) ЛОС 10 хв. 5. Контроль засвоєння ЛОС 25 хв. 6. Обговорення домашнього завдання, підведення підсумків заняття, відповіді на запитання 5 хв. В а р і а н т 2 І. Відтворення студентами ЛОС, заданого для самостійного вивчення 30 хв. 2. Взаємоконтроль або письмове опитування студентів за ЛОС 15 хв. 3. Підготовка до виконання практичного завдання 10 хв. 4. Виконання практичного завдання 30 хв. 5. Обговорення домашнього завдання, підведення підсумків заняття, відповіді на запитання 6 хв. В а р і а н т 3 І. Повторення ЛОС попередньої лекції 5 хв. 2. Пояснення нового теоретичного матеріалу за
допомогою ЛОС 30 хв. 3. Запам'ятовування (заучування) ЛОС 10 хв. 4. Самостійна робота з підручником або навчальним посібником 30 хв. 5. Контроль засвоєння ЛОС 10 хв. 6. Підведення підсумків заняття, відповіді на запитання, формування домашнього завдання 5 хв. Використання занять, на яких заплановано декілька видів навчальної діяльності, не є якоюсь загальною схемою. Іноді можна декілька занять спочатку присвятити вивченню теорії за допомогою ЛОС, а потім розпочати розв'язання задач, виконання лабораторних робіт. Високопродуктивним видом навчальної діяльності є самостійне складання ЛОС. Але вона дає ефект тоді, коли у студентів сформована достатня предметна база. Таким чином, наші рекомендації з використання ЛОС в межах нетрадиційної системи навчання такі: І. ЛОС повинні бути роздатковим матеріалом і видаватися студентам повним комплектом на початку вивчення навчального курсу. 2. Лекція повинна складатися з двох частин; їх співвідношення визначається конкретним навчальним матеріалом. 3. Дії лектора і викладача, який веде практичні і лабораторні заняття, повинні бути узгодженими. Таким чином, метод опорних сигналів розкриває можливості для творчого пошуку викладачів вищої школи. На його основі можуть створюватись нові технології інтенсивного навчання як для фундаментальних і загальноінженерних, так і спеціальних дисциплін. Як їх використовувати в конкретній педагогічній ситуації - це творчість викладача.
