принцип модульного навчання
Принципи модульного навчання Важливий етап в розвитку методів навчання - перехід до модульної побудови навчальних дисциплін. Мета розробки модулів - поділ змісту кожної теми на компоненти у відповідності з професійними, педагогічними і дидактичними задачами, визначення для них оптимальних видів і форм навчання, узгодження їх в часі і інтеграція в єдиному комплексі. Навчаючий модуль - це інтеграція різних видів і форм навчання, підпорядкованих загальній темі навчального курсу або актуальній науково-технічній проблемі, фундаментальне поняття - явище, закон, структурний план тощо. Звичайно семестровий лекційний курс (30...50 годин) ділять на І0...І2 модулів аналогічно прийнятому розподілу курсу на окремі теми, засвоєння яких контролюється. В кращих закордонних навчальних закладах модулі будуються на основі системного аналізу понятійного апарату дисципліни, що дає можливість виділити групи фундаментальних
понять, логічно і компактно групувати матеріал, уникати повторень всередині курсу і в суміжних дисциплінах, скоротити обсяг курсу на 30% і більше. Модуль - самостійна структурна одиниця, і в деяких випадках студент може слухати не весь курс, а тільки ряд модулів. Кожний модуль забезпечується необхідними дидактичними і методичними матеріалами, переліком основних понять, навичок, умінь, які необхідно засвоїти в процесі навчання. Такий перелік служить основою для складання програм попереднього контролю, який можна виконувати у вигляді письмової роботи або здійснювати за допомогою комп'ютерної системи. В результаті такого контролю студент не отримує оцінку, але має можливість виявити ступінь своїх знань, отримати рекомендації для додаткової роботи над тими чи іншими питаннями. Всередині одного курсу контрольна робота по закінченню модуля є попереднім контролем підготовки для вивчення наступного. Для кожного модуля формується банк довідкових і ілюстративних матеріалів, які студент отримує перед початком його вивчення. До цього додається список рекомендованої літератури. Кожний студент переходить від модуля до модуля по мірі засвоєння матеріалу і проходить всі етапи біжучого контролю незалежно від своїх товаришів. Для оцінки знань використовується рейтингова система: всі результати, досягнуті студентом на кожному етапі біжучого, проміжного і кінцевого контролю оцінюються в балах. Всі отримані бали складаються, створюючи індивідуальний комулятивний індекс (ІКІ). Мета студента - набрати максимальну кількість балів. Біжучий контроль дає до 30...35% загальної кількості балів, проміжний - 20...25%, практичні заняття, лабораторні роботи, курсовий проект - до 25%, екзамен - 20%. Така система стимулює повсякденну систематичну роботу студентів, значно підвищує змагальність в навчанні, виключає випадковість під час іспитів. Досвід показав, що іспитові сесії проходять прискорено: іспити проводяться через день або щоденно. Переваги модульного методу навчання: - забезпечення методично обгрунтованого узгодження всіх видів навчального процесу всередині кожного модуля і між ними; - гнучкість структури модульної побудови курсу; - ефективний контроль засвоєння знань студентами; - швидка диференціація студентів за успішністю: розмивається поняття "усередненої" групи, з'являється поняття перший, другий, десятий, сотий студенти курсу; - спрощується підбір студентів в магістратуру, аспірантуру, виключається просування не дуже здібних студентів;
понять, логічно і компактно групувати матеріал, уникати повторень всередині курсу і в суміжних дисциплінах, скоротити обсяг курсу на 30% і більше. Модуль - самостійна структурна одиниця, і в деяких випадках студент може слухати не весь курс, а тільки ряд модулів. Кожний модуль забезпечується необхідними дидактичними і методичними матеріалами, переліком основних понять, навичок, умінь, які необхідно засвоїти в процесі навчання. Такий перелік служить основою для складання програм попереднього контролю, який можна виконувати у вигляді письмової роботи або здійснювати за допомогою комп'ютерної системи. В результаті такого контролю студент не отримує оцінку, але має можливість виявити ступінь своїх знань, отримати рекомендації для додаткової роботи над тими чи іншими питаннями. Всередині одного курсу контрольна робота по закінченню модуля є попереднім контролем підготовки для вивчення наступного. Для кожного модуля формується банк довідкових і ілюстративних матеріалів, які студент отримує перед початком його вивчення. До цього додається список рекомендованої літератури. Кожний студент переходить від модуля до модуля по мірі засвоєння матеріалу і проходить всі етапи біжучого контролю незалежно від своїх товаришів. Для оцінки знань використовується рейтингова система: всі результати, досягнуті студентом на кожному етапі біжучого, проміжного і кінцевого контролю оцінюються в балах. Всі отримані бали складаються, створюючи індивідуальний комулятивний індекс (ІКІ). Мета студента - набрати максимальну кількість балів. Біжучий контроль дає до 30...35% загальної кількості балів, проміжний - 20...25%, практичні заняття, лабораторні роботи, курсовий проект - до 25%, екзамен - 20%. Така система стимулює повсякденну систематичну роботу студентів, значно підвищує змагальність в навчанні, виключає випадковість під час іспитів. Досвід показав, що іспитові сесії проходять прискорено: іспити проводяться через день або щоденно. Переваги модульного методу навчання: - забезпечення методично обгрунтованого узгодження всіх видів навчального процесу всередині кожного модуля і між ними; - гнучкість структури модульної побудови курсу; - ефективний контроль засвоєння знань студентами; - швидка диференціація студентів за успішністю: розмивається поняття "усередненої" групи, з'являється поняття перший, другий, десятий, сотий студенти курсу; - спрощується підбір студентів в магістратуру, аспірантуру, виключається просування не дуже здібних студентів;
- при значному скороченні часу на лекції і пошуку нових форм занять
- викладач встигає передати студентам необхідні знання, навички і уміння в своїй предметній галузі.
Зрозуміло, що модульний принцип навчання потребує на першому етапі більш напруженої роботи викладача, оскільки матеріал для побудови модулів потрібно піддати жорсткій селекції. Не розширяючи обсягу дисципліни, а скорочуючи його, студентам потрібно передати необхідні знання. Модульний метод навчання передбачає читання проблемних і установчих лекцій, які дають узагальнену інформацію зі всіх вузлових питань курсу. Практичні заняття і лабораторні роботи модуля проробляються в комплексі з лекціями, доповнюючи їх зміст вивченням нового матеріалу і напрацьовуючи практичні навички. Для інтенсифікації навчання, скорочення часу на розрахунки і обробку результатів експериментів потрібно використовувати обчислювальну техніку і відповідне програмне забезпечення. Без використання ЕОМ неминуча гостра нестача часу для реалізації програми навчаючих модулів. Впровадження модульного принципу потребує організаційної перебудови навчального процесу: зміни планування роботи викладачів, підготовки лабораторної бази для фронтального проведення робіт, розробки відповідного методичного забезпечення, організації контрольних перевірок знань тощо.
